© 2025 АТ «Оператор ринку». Усі права захищені
АТ «Оператор ринку» інформує, що надані відповіді є позицією адміністратора електронної системи репортингу, не є роз’ясненням та/або тлумаченням норм чинного законодавства.
| Закон № 3484-IX | Закон України від 21.11.2023 № 3484-IX «Про мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів» |
| Порядок № 1455 | Порядок створення, управління та функціонування системи мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів в Україні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2024 року № 1455 |
| Порядок здійснення моніторингу якості | Порядок здійснення моніторингу якості і безпечності нафтопродуктів в Україні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2024 року № 1443 |
| Порядок здійснення моніторингу обсягів | Порядок здійснення моніторингу обсягів на ринках нафти, нафтопродуктів та скрапленого газу в Україні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2024 року № 1443 |
| Порядок ЕСР | Порядок функціонування та ведення електронної системи репортингу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2024 року № 1443 |
| МЗНН | Мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів |
Відповідно до статті 10 Закону № 3484-IX банківська гарантія є належним фінансовим забезпеченням. Закон № 3484-IX не пов’язує обов’язок оформлення банківської гарантії із наявністю або відсутністю електронної системи репортингу. Відсутність такої системи не скасовує вимогу Закону № 3484-IX, яка наразі вже діюча.
За неоформлення банківських гарантій не передбачено окремого виду відповідальності, окрім як обов’язку митних та податкових органів відмовляти в митному оформленні та в реєстрації акцизної накладної на нафту та нафтопродукти з підстав недостатності фінансового забезпечення (частини шоста-восьма статті 10 Закону № 3484-IX).
Водночас, пункти 31 та 32 Порядку № 1455, якими регламентовано порядок та підстави застосування блокуючих заходів митних і податкових органів, набирають чинності через шість місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану.
Відтак, з моменту набрання чинності зазначеними положеннями Порядку № 1455, відсутність банківської гарантії матиме реальні наслідки для суб’єктів ринку у вигляді відмови в митному оформленні та в реєстрації акцизної накладної на нафту та нафтопродукти з підстав недостатності фінансового забезпечення.
Відповідно до Закону № 3484-IX та Порядку № 1455, банківська гарантія повинна покривати період, протягом якого суб’єкт ринку/оператор зобов’язаний зберігати мінімальні запаси, тобто бути чинною з дати її видачі та протягом усього строку зберігання мінімальних запасів.
Враховуючи наведене, суб’єкт ринку/оператор має забезпечити чинну банківську гарантію/достатнє фінансове забезпечення протягом строку зобов’язань щодо МЗНН відповідно до законодавства.
Іншими словами, суб’єкт ринку/оператор на свій розсуд обирає термін, на який він отримує банківську гарантію, при цьому такий суб’єкт ринку/оператор повинен вчасно звернутися до банку щодо продовження терміну дії виданої банківської гарантії, або її поповнення, у разі необхідності, для виконання своїх зобов’язань відповідно до Закону № 3484-IX.
Додатково звертаємо увагу, що відповідно до пункту 65 Порядку № 1455 банківська гарантія оформлюється у випадку:
1) ввезення нафти та/або нафтопродуктів у режимі імпорту та введення їх в обіг;
2) виробництва нафтопродуктів/видобутку нафти та введення їх в обіг.
Суб’єкт ринку/оператор (принципал за банківською гарантією) зобов’язаний забезпечити достатній рівень фінансового забезпечення не пізніше ніж за 12 годин до початку реєстрації відповідної акцизної накладної ДПС або до початку митного оформлення нафти та/або нафтопродуктів ДМС, що ввозяться на митну територію України (підпункти 1-2 пункту 65 Порядку № 1455).
Також, слід враховувати, що прикінцевими положеннями Закону № 3484-IX передбачене відтермінування зобов’язань для суб’єктів ринку щодо створення мінімальних запасів нафти.
Формування мінімальних запасів по нафтопродуктам, в тому числі фінансового забезпечення, розпочато з 24.12.2024 з введенням в дію норм Закону № 3484-IX.
Відповідно до статті 5 Закону № 3484-IX обсяги МЗНН, які зобов’язані створювати та зберігати оператори і суб’єкти ринку, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексі (Міністерство енергетики України).
Згідно з Законом № 3484-IX Міністерство енергетики України інформує суб’єктів ринку про обсяг, номенклатуру та якісні характеристики МЗНН (із зазначенням обсягу МЗНН, необхідного для введення в обіг виробниками нафтопродуктів та імпортерами нафти та/або нафтопродуктів) шляхом розміщення відповідної інформації на своїй офіційній веб-сторінці та в електронній системі репортингу.
Інформація про обсяг, перелік (номенклатуру) та якісні характеристики мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів відповідно до вимог Закону № 3484-IX оприлюднена на вебсайті Міністерства енергетики України за посиланням https://mev.gov.ua/storinka/informatsiya-pro-obsyah-perelik-nomenklaturu-ta-yakisni-kharakterystyky-minimalnykh.
Відповідно до прикінцевих та перехідних положень Закону № 3484-IX та розміщеної Міненерго інформації МЗНН на перший базовий рік розраховуються в кількості 3% від введеного в обіг обсягу, але не менш ніж 250 тонн.
При цьому, обсяги МЗНН, які необхідно створити, є загальними та не персоніфікуються по кожному суб’єкту ринку, відтак кожен суб’єкт зобов’язаний самостійно розраховувати необхідний йому обсяг МЗНН в залежності від обсягів імпорту, виробництва, введення в обіг нафти та нафтопродуктів з урахуванням визначених Міністерством енергетики України обсягів МЗНН.
Також, слід враховувати, що прикінцевими положеннями Закону передбачене відтермінування зобов’язань для суб’єктів ринку щодо створення мінімальних запасів нафти.
У випадку припинення/дострокового розірвання тікетс-угоди з дотриманням порядку та умов для такого припинення/дострокового розірвання, які будуть визначені типовою формою тікетс-угоди, затвердженою Міненерго, в оператора буде відсутній обов’язок утримувати обсяги нафти та нафтопродуктів, як МЗНН, які були предметом такої тікетс-угоди.
Відтак, такі обсяги можуть бути виведені з МЗНН, зокрема, шляхом їх реалізації (продажу) чи відчуження іншим способом.
Пунктом 56 Порядку № 1455, встановлено випадки, коли оператор має право реалізувати (продати) або іншим чином відчужувати нафту та/або нафтопродукти із складу мінімальних запасів за тікетс-угодою.
Отже, у випадку припинення/дострокового розірвання тікетс-угоди до обсягів нафти та нафтопродуктів, які були предметом такої тікетс-угоди, вказані обмеження застосовуватися більше не будуть.
При цьому, слід враховувати, що згідно з частиною шостою статті 9 Закону № 3484-IX оператор має право на укладення тікетс-угоди лише в обсязі, що не перевищує фактично створений обсяг МЗНН, що перебуває у його власності. Таким чином, виводячи з мінімальних запасів такий обсяг нафти та нафтопродуктів, оператор зменшує обсяг нафти та нафтопродуктів, щодо яких можуть укладатись тікетс-угоди у подальшому.
У свою чергу, звертаємо увагу, що відповідно до статті 9 Закону № 3484-IX та як зазначено у пункті 48 Порядку № 1455, типова форма тікетс-угоди розробляється та затверджується Міненерго.
Відповідно до пункту 50 Порядку № 1455 типова форма тікетс-угоди щодо створення та зберігання обумовлених такою угодою видів нафти та нафтопродуктів, що укладається між оператором і суб’єктом ринку, має містити положення щодо порядку надання послуг, а саме: строк дії тікетс-угоди, порядок і умови продовження його дії та розірвання.
Ураховуючи зазначене, строк дії, порядок та умови продовження та розірвання тікетс-угоди додатково визначатимуться типовою формою тікетс-угоди.
Частина десята статті 8 Закону № 3484-IX визначає два ключові для цієї ситуації критерії для суб’єктів ринку, які мають створювати МЗНН:
- суб’єкти імпортують нафту та/або нафтопродукти;
- суб’єкти виробляють нафтопродукти.
Імпортований бензин А-92 (Євробоб) класифікується як товарний бензин, що підлягає обліку в системі мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів. Це означає, що імпортер зобов’язаний створити МЗНН пропорційно імпортованому обсягу.
Так, відповідно до частини першої статті 74 Митного кодексу України імпорт (випуск для вільного обігу) - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.
Митний режим – комплекс взаємопов’язаних правових норм, що відповідно до заявленої мети переміщення товарів через митний кордон України визначають митну процедуру щодо цих товарів, їх правовий статус, умови оподаткування і обумовлюють їх використання після митного оформлення.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» введення в обіг - надання продукції на ринку України в перший раз.
Надання на ринку - будь-яке платне або безоплатне постачання продукції для розповсюдження, споживання чи використання на ринку України в процесі здійснення господарської діяльності (там же).
З огляду на зазначене, розміщення бензину у митному режимі імпорту у розумінні законодавства та для цілей створення МЗНН буде вважатись введенням його в обіг, навіть якщо він не переданий іншим особам (дистриб’ютору, виробнику тощо) або не реалізований кінцевим споживачам.
Відтак, суб’єкту ринку необхідно створити мінімальні запаси з імпортованого бензину А-92.
Водночас, вироблений бензин (змішаний бензин А-95 з біоетанолом) вже не є тим самим продуктом, що імпортувався – це інший вид пального, який отримано шляхом виробництва.
Згідно з частиною десятою статті 8 Закону № 3484-IX, МЗНН створюють також суб’єкти ринку, які здійснюють діяльність з виробництва нафтопродуктів, але саме з тих нафтопродуктів, які ними виробляються та вводяться в обіг.
Таким чином, якщо після змішування з біоетанолом виробляється бензин А-95, то у такого суб’єкта ринку виникнуть зобов’язання щодо створення мінімальних запасів щодо обсягу виробленого А-95 з добавкою біоетанолу, незалежно від того, що вже було створено обсяги МЗНН з імпортованого А-92.
Тобто, за теперішнього стану правового регулювання, суб’єкт ринку має створити мінімальні запаси з імпортованого бензину А-92 і з виробленого на його основі сумішевого бензину А-95 з вмістом біоетанолу.
Наразі проводяться обговорення з Міністерством енергетики України щодо внесення змін в чинні нормативні-правові акти з метою врегулювання норм законодавства в частині створення МЗНН з імпортованих нафтопродуктів, які використовуються як сировина для виробництва інших нафтопродуктів, та нафтопродуктів, вироблених на їх основі.
Суб’єкт ринку має право продати створені ним МЗНН у період не раніше ніж за 30 днів до офіційно оголошеної дати припинення діяльності (стаття 17 Закону № 3484-IX, пункт 102 Порядку № 1455).
Однак після повідомлення про припинення діяльності він втрачає право вводити в обіг нафтопродукти (стаття 17 Закону № 3484-IX, пункт 101 Порядку № 1455).
Це означає, що у визначений 30-денний період суб’єкт може лише продати МЗНН, але не здійснювати комерційні операції з нафтопродуктами, окрім продажу запасів.
Законом № 3484-IX та Порядком № 1455, не передбачено заборони на відновлення діяльності після її припинення. Формально, суб’єкт ринку може розпочати діяльність, якщо він знову отримав необхідні дозвільні документи (наприклад, ліцензію), однак, якщо у нього не буде раніше створених МЗНН, оскільки вони були продані, він буде зобов’язаний формувати запаси знову відповідно до вимог Закону № 3484-IX.
При цьому, такому суб’єкту ринку слід враховувати, що до нього залишатиметься чинною вимога щодо частки створення МЗНН, яка обчислюватиметься від введеного в обіг суб’єктами ринку обсягу нафти та/або нафтопродуктів за базовий рік, але не менше 250 тонн.
Окрім розкриття банківської гарантії до суб’єктів ринку можуть застосовуватися блокуючі заходи митних і податкових органів у вигляді відмови в митному оформленні та в реєстрації акцизної накладної на нафту та нафтопродукти з підстав недостатності фінансового забезпечення (частини шоста-восьма статті 10 Закону № 3484-IX).
Водночас, пункти 31 та 32 Порядку № 1455, якими регламентовано порядок та підстави застосування блокуючих заходів митних і податкових органів, набирають чинності через шість місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану.
Пункт 82 Порядку № 1455 встановлює, що у разі виявлення порушень адміністратор подає до Міненерго подання про реалізацію права списання банківської гарантії.
Однак, ані Закон № 3484-IX, ані Порядок № 1455 не виключають можливості застосування інших санкцій, якщо вони будуть передбачені іншими нормативно-правовими актами (наприклад КУпАП чи Ліцензійними умовами).
Відповідно до загальних норм законодавства, можливими додатковими санкціями можуть бути:
- адміністративні штрафи (якщо це буде визначено законодавчо);
- позбавлення ліцензії (якщо невиконання зобов’язань щодо мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів буде визнано суттєвим порушенням ліцензійних умов).
Частиною п’ятою статті 16 Закону № 3484-IX встановлено, що Міненерго звертається до банку, який видав банківську гарантію, з вимогою про її сплату в сумі, на яку видано банківську гарантію.
У Порядку використано формулювання «реалізація права про списання банківської гарантії», що також свідчить про повне використання гарантійного механізму у випадку порушення.
Механізму часткового розкриття банківської гарантії чинним законодавством не визначено.
Банківська гарантія у контексті Закону № 3484-IX є інструментом фінансового забезпечення виконання всіх зобов’язань суб’єкта ринку/оператора щодо створення мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів.
Якщо суб’єкт ринку або оператор не виконав своїх зобов’язань (навіть частково), це свідчить про ризик для функціонування системи мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів у цілому.
Варто зазначити, що сплата суми, на яку видано банківську гарантію, не звільняє відповідного суб’єкта ринку від виконання його зобов’язань щодо створення МЗНН у строк, визначений Законом № 3484-IX (пункт 73 Порядку № 1455).
Відповідно до Порядку ЕСР, мають реєструватись в електронній системі репортингу та вносити інформацію до електронної системи репортингу учасники ринку нафти та нафтопродуктів (ліцензіати, які здійснюють виробництво, імпорт, запаси, реалізацію та експорт нафтопродуктів і скрапленого газу та введення їх в обіг, а також суб’єкти господарювання, які здійснюють видобуток, імпорт, запаси, внутрішнє споживання, переробку, експорт нафти і газового конденсату та введення їх в обіг).
Так, згідно з підпунктом 6 пункту 3 Порядку здійснення моніторингу обсягів учасники ринку нафти та нафтопродуктів (далі - учасники ринку) – суб’єкти господарювання, діяльність яких підлягає ліцензуванню відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», які здійснюють виробництво, імпорт, запаси, реалізацію, експорт нафтопродуктів та введення їх в обіг, а також суб’єкти господарювання, які здійснюють видобуток, імпорт, запаси, внутрішнє споживання, переробку, експорт нафти і газового конденсату та введення їх в обіг.
Згідно з пунктами 11-12 Порядку здійснення моніторингу обсягів учасники ринку зобов’язані протягом 48 годин з моменту виконання не менше однієї операції, передбаченої додатком 2 та додатком 3 подавати до електронної системи репортингу достовірну інформацію за формою згідно з додатком 2 та додатком 3 відповідно.
Операціями, інформація про які підлягає внесенню учасниками ринку згідно з додатком 3, є видобуток нафти і газового конденсату.
З огляду на зазначене, реєстрація в електронній системі репортингу відповідно до Порядку функціонування та ведення електронної системи репортингу учасниками ринку, які здійснюють видобування нафти та/або газового конденсату, та подання інформації відповідно до Порядку здійснення моніторингу обсягів на ринках нафти, нафтопродуктів та скрапленого газу в Україні є обов’язковими незалежно від того, чи здійснюють вони введення в обіг нафтопродуктів.
Закон № 3484-IX передбачає створення мінімальних запасів у вигляді нафти та нафтопродуктів. При цьому створення мінімальних запасів у вигляді газового конденсату не передбачено.
Втім, положення Закону № 3484-IX зобов’язують учасників ринку надавати інформацію в електронну систему репортингу, визначену у порядках, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Частина четверта статті 6 Закону № 3484-IX:
«4. Оператори, суб’єкти ринку та відповідальні зберігачі зобов’язані подавати до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексі, регулярну звітність, необхідну для складання балансу постачання і споживання нафти та нафтопродуктів, та інші документи і відомості з використанням електронної платформи електронної системи репортингу відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.»
Відповідно до Закону № 3484-IX Міненерго складає та веде річний баланс постачання і споживання нафти та нафтопродуктів, на основі даних цілісної системи моніторингу ринку нафти та нафтопродуктів.
До об’єктів моніторингу обсягів належить діяльність учасників ринку з постачання, зокрема і газового конденсату, для їх кінцевого споживання на митній території України.
Також предметами моніторингу обсягів є, зокрема, і обсяги видобутку газового конденсату та введення їх в обіг протягом відповідного періоду.
Порядок здійснення моніторингу обсягів на ринках нафти, нафтопродуктів та скрапленого газу в Україні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2024 р. № 1443, покладає обов’язок на учасників ринку звітувати про обсяги видобутку, імпорту, запасів, внутрішнього споживання, переробки, експорту газового конденсату в тому числі.
Учасник ринку, який здійснив операцію(ї), що перелічені, зокрема, в додатку 3 до Порядку здійснення моніторингу обсягів має відобразити цю(і) операцію(ї) в електронній системі репортингу в особистому кабінеті протягом 48 годин.
Якщо таких операцій (однакових, наприклад, графа 1.2 імпорт) було декілька за добу, то допускається внесення підсумкового показника протягом 48 годин.
Прогнозується, що протягом послідовного накопичення (3-6-9%) МЗНН, внутрішній ринок послуг по зберіганню та резервуванню має зростати за рахунок державних/приватних інвестицій. Додатково опрацьовується ідея створення національного оператора по зберіганню.
Крім того, Законом № 3484-IX передбачено можливість зберігання мінімальних запасів за кордоном (25 % за стандартних умов та до 50% на військовий стан).
Норми, що регламентуються частинами п’ятою-восьмою статті 10 Закону № 3484-IX стосовно своєчасного створення фінансового забезпечення мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів та пов’язаних з відсутністю належним чином створеного відповідного фінансового забезпечення блокуючих заходів митних і податкових органів щодо введення в обіг нафти та/або нафтопродуктів, вступають в силу одночасно з введенням в дію Закону № 3484-IX.
Відповідно до частини першої розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3484-IX, він введений в дію 24.12.2024.
Водночас, загальні засади створення, управління та функціонування системи мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів в Україні визначено Порядком № 1455.
Згідно з пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2024 року № 1455, пункти 31 та 32 Порядку № 1455, якими регламентовано порядок та підстави застосування блокуючих заходів митних і податкових органів щодо введення в обіг нафти та/або нафтопродуктів, набирають чинності через шість місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану.
Діюче законодавство не передбачає окремої процедури реєстрації для зберігачів у електронній системі репортингу. Тобто реєстрація для зберігачів відбувається відповідно до Порядку ЕСР.
Чинним законодавством, зокрема статтею 11 Закону № 3484-IX, не встановлено обмежень щодо зберігання мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів в одному резервуарі кількома суб’єктами ринку та передбачені технічні вимоги щодо таких резервуарів.
При цьому, як визначено пунктом 36 Порядку № 1455, суб’єкти ринку зобов’язані зберігати мінімальні запаси із дотриманням вимог, встановлених Законом № 3484-IX та цим Порядком і галузевими нормативними документами щодо якості та безпечності.
Слід також враховувати, що оператори, суб’єкти ринку та відповідальні зберігачі відповідно до пункту 46 Порядку № 1455 зобов’язані вести окремий облік нафти або нафтопродуктів, що входять до складу мінімальних запасів.
Чинним законодавством не передбачено окремих положень та умов, що зокрема вносять відмінні норми від діючих у Законі України «Про валюту на валютні операції», у законодавство, яким регулюється діяльність НБУ щодо фінансового моніторингу. Тому такі питання будуть врегульовуватися у загальному порядку та відповідно до умов договорів між контрагентом з операцій зі зберігання та суб'єктом ринку.
Чинним законодавством не передбачено окремих положень та умов про компенсацію за втрату обсягів мінімальних запасів, або ж посилений захист об'єктів, де вони збираються.
Відповідно до частини шостої статті 19 Закону № 3484-IX у разі втрати певного обсягу нафти та/або нафтопродуктів із складу мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів внаслідок форс-мажорних обставин (підтвердження ТПП), такий обсяг нафти та/або нафтопродуктів із складу мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів вважається створеним протягом одного року з дня його знищення. Та у випадку кризової ситуації такі обсяги мінімальних запасів не будуть розкриватися.
При цьому, зазначаємо, що згідно з пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2024 року № 1455, пункти 31 та 32 Порядку, якими регламентовано порядок та підстави застосування блокуючих заходів митних і податкових органів щодо введення в обіг нафти та/або нафтопродуктів, при відсутності мінімальних запасів, фінансового забезпечення, набирають чинності через шість місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану.